На робочому місці педагог має діяти в межах своїх посадових обов’язків та повноважень, тому важливо одразу пояснити це батькам.
Сьогодні батьки є повноправними учасниками освітнього процесу. Вони не лише беруть участь у шкільному житті дитини, але й активно співпрацюють з учителем.

Проте часом між педагогами та батьками можуть виникати непорозуміння.

Як вчителю коректно реагувати на зауваження батьків?

Освітянський портал "ВСЕОСВІТА" пропонує нескладний алгоритм поведінки у деяких типових ситуаціях:

1. Якщо хтось у батьківському колективі незадоволений вашими діями, не викликайте одразу цих батьків на індивідуальну зустріч. Доречно спочатку обговорити це питання у батьківському чаті, або на батьківських зборах. Так ви уникнете «бунту» незадоволених і дізнаєтесь, чи має ще хтось подібні претензії.

2. Не обговорюйте важливі питання похапцем. Якщо батьки особисто підійшли з певним проханням чи зауваженням, призначте окремий час зустрічі для обговорення ситуації. Не потрібно проводити розмову на сходах біля школи, у коридорі чи намагатись швидко розв’язати питання на перерві. Перед індивідуальною зустріччю ви завжди зможете спокійно підготуватись – наприклад, дослідити нормативну базу, порадитись з колегами, адміністрацією тощо.

3. Спробуйте створити емоційно спокійну атмосферу під час зустрічі. Насамперед дайте можливість батькам висловитись: не перебивайте, не використовуйте уточнювальні запитання, не коментуйте, а просто слухайте. Після того, як батьки виговорились, обов’язково проясніть для себе ті моменти, які не зрозуміли – щоб ситуація стала максимально прозорою. Коментуйте питання з позиції вчителя: «Я, як педагог, вважаю…», «Моє бачення, як вчителя, наступне…» та з позиції батьків: «Як мама, я розумію ваші почуття…», «Я розділяю ваші хвилювання та занепокоєння…». Зрештою, на робочому місці педагог має діяти в межах своїх посадових обов’язків та повноважень, тому важливо пояснити це батькам, а не намагатись доводити свою правоту авторитарними способами.

4. Запропонуйте варіанти розв'язання проблеми. Бажано мати не один варіант розвитку подій, а декілька. Дозвольте батькам побачити ситуацію з різних сторін, змоделюйте розвиток подій у перспективі та проаналізуйте: чи всі сторони задоволені результатами, чи знов повертаються до конфлікту? Надайте можливість батькам дійти згоди між собою та обрати найбільш вдалий розвиток подій. Якщо ж хепі-енду не передбачається, необхідно залучити до розмови шкільного психолога або представників адміністрації.

Що не варто робити під час розв’язання конфліктних ситуацій з батьками:

Підтримувати рішення батьків, з яким ви категорично не погоджуєтесь, аби тільки задовольнити їхні потреби.
Приховувати важливі події від адміністрації.
Обговорювати ситуацію з учнями – така поведінка буде недоречною.
Одна з найважливіших життєвих істин: ми не можемо усім подобатись. Когось не влаштовує наш педагогічний підхід, когось – колір нашого волосся, проте це зовсім не привід для сліз і паніки.

Головне – спокійно та виважено реагувати на ситуацію й сприймати свої помилки як корисний досвід.