3 жовтня для джур козацького рою «Сокіл» куреня імені Героя України Євгена Лисенка Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 Черкаської області та вихованців патріотичного гуртка "Джура" став днем, який точно хочеться зберегти не лише у фотографіях, а й у пам’яті.

Ранок зустрів нас сонячною осінньою погодою, гарним настроєм і автобусною подорожжю до легендарного Холодного Яру, адже попереду чекали змагання, випробування, нові знайомства, адреналін і, як виявилося наприкінці, приємний сюрприз.

Першою нашою зупинкою став Пантеон полеглих Захисників України, де ми провели невелику гутірку про створення Пантеону, його значення та тих, чиї імена назавжди залишаться в історії нашої держави, вшанували пам’ять загиблих Героїв хвилиною мовчання.

Згадали й наших Героїв - Патрона куреня, Героя України Євгена Лисенка, випускника нашої школи, джуру-хорунжого Владислава Мальованого та "Історика" Павла Наконечного, а потім усі разом ударили у Дзвін Пам’яті. Цей момент був особливо щемливим і символічним, бо за кожним дзвоном стоїть ім’я, життя, родина, мрії… І наша відповідальність - пам’ятати!

Далі наша мандрівка продовжилася лісовими дорогами Холодного Яру. І, скажемо чесно, навіть сама дорога вже була маленькою пригодою: повороти, лісові стежки й відчуття, що ось-ось із-за дерев визирне якийсь козак із козацької варти. 

Ми прибули на «Крутий Заміс», де зустрілися з військовими-ветеранами, організаторами щорічного змагу «Холодноярські вартові» та, звісно, нашими головними суперниками - командами джур. Особливо важливо, що змагання проводили саме військові ветерани. 

Поруч із нами постійно був молодий ветеран - наш інструктор, який допомагав, підказував, налаштовував і щиро переживав за команду. Це було справжнє джурівське плече - плече побратима, коли ти відчуваєш: поруч людина, яка вірить у тебе і не дасть опустити руки. Тобі, інструктори, особлива подяка та "дякуємо за науку!"

Перед стартом відбулася символічна посвята «живою глиною», на якій засновниця заходу легенько торкнулася глиною обличчя кожного учасника, пролунали литаври, а разом із напутніми словами ми отримали своєрідне благословення на змаг.

Після спільного фото всіх команд жарти закінчилися. Ну, майже.

Попереду чекав квест!

Наш рій стартував другим. За картою потрібно було швидко рухатися визначними місцями Холодного Яру, виконувати завдання на локаціях і встигнути повернутися до головного штабу.

Тож першим випробуванням стало посадити барвінок на місці загибелі славнозвісного отамана Василя Чучупака. Далі - заплутані лісові стежки, гілки, кущі й природні перешкоди. Холодний Яр вирішив перевірити нас не лише на знання, а й на спритність.

Наступна локація - стрільба з пневматичної зброї, потім - стрільба з лука, а далі почалося те, що змусило адреналін працювати на повну: потрібно було швидко ховатися та перебігати під час дронової атаки зі скидами... І так - нам це вдалося!

Наступний етап - тактична медицина та дії, наближені до бойових умов: обстріл, пересування лежачи, порятунок поранених, надання допомоги «трьохсотим» і транспортування тяжкопораненого до умовної зеленої зони та швидкої допомоги.

Тут уже було не до жартів. Джури мали діяти швидко, злагоджено й без паніки. Саме такі випробування допомагають зрозуміти: знання й навички можуть одного дня врятувати чиєсь життя.

На завершення потрібно було відновити на карті власний маршрут - пригадати всі точки, які ми пройшли. Здавалося б, просто карта, але після всіх лісових пригод вона раптом стала справжнім інтелектуальним пазлом.

Це було неймовірно потужно, динамічно і справді круто!

Після такого випробування організатори подбали про головне джурівське правило: після хорошої роботи має бути хороший обід!

На нас чекала справжня козацька гостина - смачна каша, узвар і смаколики, а після активного змагання все це смакувало особливо!

А далі - трохи відпочинку: концерт гурту «Крутий Заміс», пісні, танці й гарний настрій.

І, звичайно, окремий пункт нашої програми - контактний зоопарк на території «Крутого Замісу»: чорненькі свинки, баранці, кірочки, кролики та безліч котиків, яких можна було погодувати, погладити, погратися з ними й навіть потримати на руках. Після тактичної медицини, бігу, стрільби та лісових перешкод це було справжнє перезавантаження.

Здається, котики теж успішно пройшли свій етап змагань - «знайди джуру і виманюй смаколик». І, треба визнати, вони були дуже переконливими.

А потім - сюрприз, бо головною приємністю дня стало нагородження. І тут - радість, гордість і трішки шоку від того, що наші зусилля таки принесли результат!

Рій «Сокіл» виборов ІІ місце!

А разом із почесною нагородою ми отримали книгу Олександра Зінченка про Холодний Яр та 1000 гривень на майбутні подорожі рою «Сокіл». Тож тепер у нас є не лише Диплом за цей день, а й маленький ресурс для нових великих пригод, а ми вже знаємо, куди пролягає наступний шлях для нашого рою...

Дякуємо!

Щиро дякуємо організаторам заходу, зокрема команді «Крутого Замісу», військовим і ветеранам - за їхню участь, підтримку, терпіння та віру в наших джур.

Дякуємо кухарям - за смачну козацьку гостину.

Дякуємо Управлінню освіти, молоді та спорту - за можливість побувати на такому потужному заході, отримати новий досвід і випробувати себе.

Окрема подяка нашому водієві - за безпечну та цікаву подорож дорогами Холодного Яру.

Дякуємо нашим джурам за командність, витримку, сміливість, гарний настрій і бажання рухатися вперед!

В найголовніше - дякуємо нашим славним та мужнім Захисникам та Захисницям за можливість бути на цьому заході!

Холодний Яр залишив нам не лише втому в ногах, а й справжні емоції, нові знання, пам’ять, знайомства, командний дух і ще одне підтвердження: коли ми разом - нам усе по силах!

Пам’ятаємо. Вчимося. Діємо. Перемагаємо!

З теплотою та повагою - джури рою «Сокіл» та керівники Царинна Людмила Геннадіївна і Михайлик Тетяна Володимирівна.