Бувають події, після яких ти вже не повертаєшся таким, як був раніше.
Саме такими стали три дні з 20 по 22 березня 2026 року на Чигиринщині для джур та виховників куреня імені Героя України Євгена Лисенка Смілянської ЗОШ №7 Черкаської області.
Тож на вишколі побували джури козацького рою "Сокіл": Колотило Богдан, Парахневич Артем та Царинна Юлія, а також керівник рою Царинна Людмила Геннадіївна та виховник рою Харченко Ніна Петрівна.
Що це було?
Вишкіл «Тримаймо стрій!» — це не просто навчання: це про відчуття плеча поруч, про серце, що б’ється в одному ритмі з іншими, про силу, яка народжується з єдності. Це були дні, коли ранковий холод не лякав, бо поруч — побратими, коли втома не зупиняла, бо попереду — мета, коли кожен із нас ставав трішки сильнішим, витривалішим і впевненішим у собі.
Чигиринська земля зустріла нас духом козацької слави, і ми намагалися бути гідними її історії, адже ми вчилися, помилялися, підтримували одне одного і знову йшли вперед. І саме в таких умовах звичайні джури стають справжньою командою — родиною, де кожен важливий.
Наш курінь імені Героя України Євгена Лисенка — це не просто назва: це відповідальність, це пам’ять, це честь. І ми відчували її в кожному кроці, у кожному завданні, у кожному рішенні. Ми тримали стрій — не лише зовні, а й всередині.
Щира подяка Черкаському обласному центру національно-патріотичного виховання (директорці Юлії Анатоліївні Кріт та Мавренковій Юлії Павлівна), в також всій Таборовій старшині за цей неймовірний досвід. Ви створили атмосферу, де кожен міг відчути себе частиною чогось великого, де народжується віра, гартується характер і запалюються серця.
Дякуємо всім учасникам — ви стали частиною нашої історії, адже ваші усмішки, жарти, підтримка і навіть складні моменти — усе це ми заберемо з собою і будемо згадувати ще дуже довго.
Окрема вдячність адміністрації навчального закладу, в якому проходив вишкіл та особлива подяка подрузі Іскрі (Бершацькій Ліні Олександрівні) за те, що все пройшло на найвищому рівні.
Ми повернулися додому зморені, втомлені, з наплічниками, повними речей… але найцінніше — залишається у серці, адже там тепер ще більше віри, сили, дружби і любові до України.
Ці три дні стали частиною нас і ми точно знаємо — це лише початок...
Тримаймо стрій!
Слава Україні! Героям слава!