Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі — України.
Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.
Голод....страшне слово. Із шестикласниками на такі теми говорити тяжко, тяжко дібрати слова, щоб не поранити дитячу душу.
Діти слухали притчу про хліб, підготували буклети, працювали із матеріалами свідків очевидців.
Запалимо свічку пам'яті жертвам голодомору…
Класний керівник 6-А класу Н.П. Харченко