Якщо лунають повітряні тривоги, то це не означає для нас, що запланований патріотичний захід відміняється, ні – він відбувається, і нехай навіть в таких умовах, в укритті, під час масштабної повітряної тривоги…

Ось і цього разу так. В нас була запланована зустріч з батьками, татом Михайлом Петровичем та мамою Ларисою Анатоліївною, нашого випускника та військовополоненого моряка, командира рейдового буксиру "Яни Капу" Олега Мельничука, і цей захід відбувся в укритті під час повітряної тривоги. 

На ньому були присутні юні джури козацьких роїв "Гайдамаки", "Кіборги" та "Залізні Вовки". Цей захід проводився в рамках проєкту "Герої серед нас" на тему "Олег Мельничук - наш ідеал Героя-патріота". 

Під час зустрічі ми багато дізнались цікавої інформації про життєвий та професійний шлях Олега та його брата-близнюка Ігоря, який теж військовий, про полон 24 моряків, навіть про 25-го члена екіпажу - собаку Джессі, яка теж була в полоні з хлопцями. 

Батьки показали листи і кольорові листівки Олегу, написані йому в Ліфортово на підтримку та віру в повернення з різних куточків планети. Дуже цінною була інформація від мами про суди над нашими полоненими моряками, на яких вона була присутня особисто, та про те, як, попри заборону, вони спілкувалися з сином. 

Ми знаємо, що Олег справжній патріот та його вчинок дійсно героїчний, адже, будучи в полоні, на суді забажав перекладача з російської на українську мову, для того, щоб показати, що ми незламні і мова в нас єдина. І перекладача знайшли аж через 4 години, і сам Олег навіть допомагав тому перекладачеві спілкуватися українською мовою… 

Далі мама з татом показали календар Олега, створений ним в камері, де всі дні перебування Олега у в'язниці були по-черзі закреслені, тобто своєрідний адвент-календар до звільнення з полону. Дуже зворушливо та з гордістю було переглядати всі нагороди Олега, які мама з татом показували та розповідали про заслуги сина. 

Після закінчення тривоги зустріч продовжили вже у шкільному музеї, де оформлена ще з 2019 року та постійно діюча стіна життєпису про нашого випускника і Героя-моряка Олега Мельничука. 

Мама була дуже зворушена тим, що про її сина пам'ятають, про його вчинок та цікавляться і нині його історією. На музей мама з татом пообіцяли передати картину, подаровану особисто Олегові, як цінний подарунок, та подарували браслет, який хлопцям дарували під час їхнього приземлення на українську землю після полону.

За декілька годин зустрічі з батьками ми ніби перегорнули цілий том книги життя нашого Героя: адже стільки цікавого та, на перший погляд, звичайного відбулося, але за цими історіями стоїть дуже великий вчинок та подвиг нашого юного випускника, адже на той час, коли Олега взяли в полон, йому було лише 23 роки. 

Це справжній патріот, українець, людина з великим серцем та думками про рідну Україну і на якого ми та наші юні джури рівняємось та маємо за честь мати такого випускника у нашій шкільній родині! 

Щиро вдячні батькам за зустріч та чекатимемо на зустріч з Олегом вже у мирний час, адже зараз він знаходиться на військовій службі.

Слава Україні! Герою Слава!

Керівники та пошукова група джур Куреня імені Євгена Лисенка