Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає…
Такими словами розпочалася година пам’яті у 7-В класі, присвячена Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 33-річниці завершення війни в Афганістані.
Сучасне покоління, на жаль, мало знає про події тієї страшної війни, тому семикласники з цікавістю, і затамовуючи подих, вбирали кожне слово ведучих Лєри Балохи та Артура Січкаря, яке лунало в класі – намагались уявити, через яке горнило довелося пройти тим, хто туди потрапив.
Почесним гостем заходу був Щербак Сергій Володимирович, якому також довелося виконувати інтернаціональний обов’язок в афганському пеклі.
Діти переглянули велику кількість відеоматеріалів та дізнались про те, що ж це за країна – Афганістан, чому розпочалась майже десятирічна війна і чому солдати брали у ній участь.
Особливо вразила семикласників історія про «Чорний тюльпан», який перевозив «Вантаж 200», де майже кожний четвертий(!) солдат був родом з України.
Аня Плескач зі щемом в серці декламувала вірш про синів, яких матері не дочекались додому з Афгану, а Міша Янковенко на гітарі відтворював мелодії, які народжувались в суворості війни.
Діти попросили Сергія Володимировича розповісти про те, що йому довелося пережити в ті роки, а потім вшанували пам’ять загиблих воїнів-інтернаціоналістів хвилиною мовчання.
На завершення заходу і дорослі, і діти висловили побажання: «Нехай завжди панує мир на Землі, а діти не знають війни».
Я сподіваюсь, що все, що почули і побачили семикласники, пройшло крізь їх серця, і вони зрозуміли, що довелося пережити відважним воїнам-афганцям, і що найстрашніше у світі – це війна.
Класний керівник 7-В класу Т.А. Матвієнко
