16 Березень 2021, 07:57

Як навчити учнів взаємодії один з одним: дієві прийоми на уроках

На успішність учнів великий вплив має внутрішня атмосфера у класі. Коли між дітьми існують доброзичливі відносини, коли вони співпрацюють між собою, допомагають один одному, це сприяє створенню доброзичливої атмосфери у класі, що підвищує зацікавленість до навчання. Пропонуємо декілька дієвих стратегій кооперативного навчання, які сприятимуть позитивній взаємозалежності учнів, формуванню вміння зважати на думку іншого, працювати у команді та сприймати інакшість.

Мозковий штурм на чотирьох. Учні слід розділити на команди по чотири особи. Кожній групі пропонується завдання. Спочатку учасники команди записують власні ідеї щодо його розв’язання на аркушах, потім озвучують їх членам команди. Далі відбувається обговорення і пошук спільного рішення (чи кількох), але головне в тому – що спочатку робота над ідеями відбувається самостійно.

Внутрішнє та зовнішнє. Учні стають у концентричні кола обличчям одне до одного, щоб відповісти на запитання педагога або партнера / партнерки у відповідній парі.

Головоломка. Учнів ділять на команди. Кожному учаснику групи роздають частину відповіді на запитання або картку з підказкою. Команда має зібрати усе до купи та розв’язати завдання.

Шикування в лінію. Вчитель оголошує тему. Учні шикуються в лінію за певними характеристиками: поглядами, ролями, варіантами відповідей. Потім діти взаємодіють з тими, хто мають відмінні характеристики.

Дискусія в парах. Учні формують пари з метою надання спільних відповідей на  запитання вчителя.

Перефразування. Учням пропонується певна тема для обговорення. Кожен з них по черзі виражає власну думку лише після того, як повторить думку особи, яка говорила перед ними.

Вірші у два голоси. Учні об’єднуються у пари та по черзі читають спочатку парні, а потім непарні рядки вірша. Після того в унісон читають увесь вірш.

Спільне-відмінне. Учні в парах або групах розглядають два малюнки. Вони повинні знайти спільні та відмінні риси.

Ярмарок завдань. Учнів ділять на команди, кожна з яких має створити завдання для інших груп з певної теми та надати їм до розв’язання.

Командне інтерв’ю. Учні дають по черзі інтерв’ю своїм членам команди.

Команда-пара-соло. Діти мають розв’язати завдання спочатку в команді, потім у парах, і зрештою самостійно.

Мережа слів. Кожній команді надається тема для обговорення. Діти зображають її у центрі аркушу. Навколо пишуть, малюють, вклеюють ключові тези з теми. Кожен учасник команди використовує свій колір ручки, щоб можна було оцінити особисті внески і забезпечити участь усіх дітей.

Телефон. Клас ділиться на команди. З кожної з груп обирається один учень, який виходить з класу. Тим часом вчитель обговорює з дітьми певну тему. Коли відсутні повертаються у свої команди, інші учасники повинні пояснити матеріал, який вони пропустили, після чого вони проходять бліц-опитування.

Хто я. Учнів ділять на команди. У кожній з них учасники намагаються визначити секретну ідентичність, яку було прикріплено до їхньої спини. Для цього вони ставлять запитання, що передбачають відповідь “так” або “ні”. Коли дитина здогадується про свою ідентичність, то продовжує допомагати тим, хто ще не визначилися.