20 листопада відзначається Всесвітній день дитини. І як же нестерпно усвідомлювати, що сучасне покоління українських дітей стало поколінням ДІТЕЙ ВІЙНИ. 

Незважаючи на міжнародні Декларації та Конвенції, наші діти виявилися беззахисними перед злочинними діями країни-агресора. Ми всі робимо все від нас залежне, аби українські діти не страждали, не боялися, жили!

Війна, яку приніс в Україну на своїх багнетах «русскій мір», завдала неймовірну кількість втрат і страждань, яких у ХХІ столітті годі було сподіватися. 

Український народ, який лише 31 рік тому здобув державну Незалежність, усім миром постав проти підступного ворога, що хоче загарбати наші території, поневолити людей. 

Російська армія, що діє як терорист, свої найпотужніші удари спрямовує на мирні міста і села, на домівки українців, на інфраструктуру, що забезпечує цивілізовану життєдіяльність. У цьому страшному пеклі війни найбільше страждають діти. 

Вони змалечку навчилися швидко разом із батьками реагувати на сигнал тривоги, розрізняти звуки ракетних обстрілів, екіпіровку та мову окупантів. Наші діти з 3-4 років знають кольори свого стягу, знають слова Державного Гімну, співають «Червону калину» і навіть так само, як і всі ми, ненавидять триколор і літеру Z латинського алфавіту, яка стала символом рашизму.

За даними державного порталу розшуку дітей «Діти війни», станом на 18 листопада внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації в Україні постраждали більше ніж 1270 дітей, 433 дитини загинули та понад 837 отримали поранення різного ступеня тяжкості. 11225 українських дітей було депортовано на територію рф, багато з них примусово забрали в родин.  

І ці цифри змінюються мало не щодня. Це трагедія, яку важко осягнути.

Мільйони українських дітей разом із їхніми мамами прихистили наші добрі друзі зі всього світу!

20 листопада – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ДІТЕЙ ВІЙНИ!

Педагог-організатор Михайлик Т.В.